Дорогі учні! Ви для мене дуже важливі !
Дорогі і любі мої учні Строїнецького НВК!
Ви напевне знаєте, що нашому житті ніщо не є вічним: за радістю приходить сум, а за ним-радість.
Так сталося і у нас: жили ми добре, горя не знали, але…вірус з короною порушив наш спокій. Ми маємо зрозуміти, що на нашому життєвому шляху багато зустрічається труднощів, які людина має подолати, щоб мати змогу йти далі.
Таким підводним камінням є зараз ця епідемія, через яку ми з вами перебуваємо зараз на карантині, змушені працювати дистанційно. А це досить складно. Важко вам, важко нам, але важче приходиться вашим батькам.
Але людина , як лоза, гнучка, і може пристосуватись до будь-яких обставин. Для нас, тих , хто живе школою, важко спілкуватися таким чином, щоб задавати вам на самостійне опрацювання завдання, а потім перевірити їх виконання, використовуючи різні сайти, не маючи змоги бачити ваші гарні постаті, розумні очі , не чути ваші голосочки, ваш радісний сміх.
Одним з рішення цієї проблеми виступають різні платформи, де ми можемо спілкуватися з вами по-іншому. Обравши платформу Zoom для проведення уроків з вами, я щаслива, що можу майже кожного дня вас побачити, почути, відчутим ваш настрій і підбадьорити своїми жартами . Не можу дочекатися таких зустрічей, тому що добре розумію, що не всім дано вміти працювати самостійно, в чому я зараз переконалася. Думаю, що вам теж подобаються такі уроки, раз виходите на звʼязок . Разом ми обираємо найважливіше з теорії предметів і , як ми вміємо, «галопом по Європі» проходимо усно по якомога більше вправах, щоб майже нічого не залишилося на самостійне опрацювання, аргументуємо свій вибір, доводимо свою правоту тощо.
Певна річ: пройдемо ми і через це випробування і прийде і на нашій вулиці свято, коли вийдемо з карантину і настане мить зустрічі з однокласниками, учнями інших класів та вчителями.
Головне зараз – не впасти у відчай. Знайте: все буде добре, ця «чорна хмара» пройде – і над нами засяє сонечко, яке нас збере разом, пригріє і приголубить.
Ще трохи – і сумні класи оживуть, коли ви, наші найкращі, найрозумніші, найпрацьовитіші, найввічливіші , найдобріші, наймилосердніші, повернетесь до них, адже школа живе учнями, а школа без дітей - як дім без вікон, і навіть ми, ваші наставники, почуваємося ніяково без вашої присутності. Ви – зміст нашого життя, нашої благородної праці. Наші серця належать вам.
Тримайтеся, бо нам все під силу, ми – кращі. І нехай величне свято Воскресіння Христового наповнює ваші душі і ваших різним Божим благословенням, спокоєм, здоровʼям і принесе нам велику радість перемоги над вірусом.
Цілую і люблю вас, сумую за вами, з нетерпінням чекаю вашого повернення до рідної школи. Бережіть себе і ваших рідних. Не виходьте з подвірʼя, що мати змогу швидше вийти з карантину
З прийдешнім святом Воскресіння Христового вас і ваших батьків, передавайте їм мої вітання.
Завжди ваша Лариса Іванівна.
Коментарi